Майбутнім першокласникам

 Чи готова дитина до школи ?


Поради нейропсихолога

  • Залишайте свій телефон в ящичку стола.
  • Не затуляйте рот дитині.  Дитині потрібно дозволити проговорювати.
  • Гойдайте дітей, це розвиває мозочок (мозочок часто називають материнською платою комп’ютера – мозку)
  • Гойдання дитини на руках сприяє активному розвитку мозочка, який відповідає за координацію рухів, регуляцію рівноваги та м’язів, м’язову пам’ять. Наприклад, дитина, яку достатньо гойдали в дитинстві, не матиме потреби гойдатися за партою на стільці.
    • Щоб дитина легше опановувала мову, їй важливо фізично відчувати об’єкти та дії, тобто спиратися на сприйняття. Тому щоб познайомити дитину з поняттям «дерево», краще дати їй доторкнутися до листочків та погладити стовбур, а не просто показати намальоване дерево. Так і з дієсловами: малюк, який постійно бігає з батьками, швидше пов’яже відчуття й дію зі словом, аніж той, кому просто показують зображення людей, що бігають.
    • Дитині буде легше виконати ваше прохання (особливо в стресовій ситуації), якщо казати замість «подумай, що робити/ як це зробити» – «згадай, що робити/ як це робиться».


  • Розвиток гри. Сюжети для гри дитина бере з реального життя, тож чим більше подій в її досвіді, тим яскравіші й різноманітніші сюжети ми будемо бачити в грі.
  • • Розвиток довільності, мислення, мови, вміння встановлювати та приймати правила, вміння домовлятися. Все це розвивається під час гри з однолітками. Отже, ще одна головна задача для дорослих: надати дитині можливість спілкуватися з референтною групою. 
  • • Подальший розвиток моторної сфери. Велика моторика: біг, лазіння (мотузкові парки, парки для активного відпочинку), стрибки (батутні парки), кидання м’яча в ціль, їзда на велосипеді, самокаті, заняття спортом (відповідно до уподобань, схильностей та особливостей). 
  • Дрібна моторика: різання ножицями, малювання, аплікація.
  • • Розвиток пам’яті: постійні бесіди з дитиною, ігри, у яких потрібно запам’ятовувати, спільне читання та згадування історій .

Такі буденні активності як гра, конструювання, ліплення, малювання, спілкування, беруть активну участь у розвитку мислення. Тому вони обов’язково повинні бути присутні в повсякденній діяльності дитини.

Посиланя на відео для допитливих та турботливих батьків малюків ТУТ

Труднощі навчання. Аналіз можливих труднощів навчання, діагностика, корекція.Додаток 1




Які показники шкільної готовності до НУШ?







1. Зріла гра.

Дитина не просто маніпулює іграшками, а розподіляє ролі, вигадує сюжет, у неї добре розвинена уява. Спробуйте додати нові обставини у звичну гру: скажімо, до Чебурашки прилетіли друзі з іншої планети або перукар не просто стриже — сьогодні його запросили до зоопарку причепурити тварин. Наскільки охоче дитина сприйме новий поворот сюжету? Чи здатна вона самостійно розвивати ідею, чи вигадує цікаві деталі?
Звичайна настільна гра «бродилка», у якій потрібно по черзі кидати кубик та пересувати фішки, теж може показати, чи стабілізувалася нервова система дитини. Якщо малюк може спокійно чекати своєї черги та приймає поразку без істерик (трохи засмучується — це нормально), — швидше за все перед вами потенційний першачок.

2. Фізіологічна зрілість.

Філіппінський тест — один з головних критеріїв «шкільної зрілості». Він показує, чи був у дитини «стрибок зростання», який полягає в істотному подовженні рук і ніг. Потрібно попросити сина чи доньку доторкнутися правою рукою до лівого вуха, провівши руку над головою. Результат досить точно відображає ступінь зрілості організму. Другий тест — на координацію рухів. Дитині треба одночасно правою рукою погладити себе по голові, а лівою — поплескати по животу. Фізіологічна зрілість — важлива, і цей показник не обдуриш. Організм повинен бути готовий витримувати певні розумові та фізичні навантаження. А якщо цього ще немає, дитині доведеться в школі працювати на межі перевтоми.

3. Опосередковані пам’ять та увага.

Чи здатна дитина керувати пам’яттю та увагою? Чи може вона вивчити віршик не мимоволі, а цілеспрямовано? Або утримувати увагу на одному предметі? Від того, як повноцінно починають працювати лобові ділянки кори головного мозку, ці процеси стають опосередкованими, виборчими, довільними. Розвивається логічна пам’ять.

4. Абстрактне мислення.

В активній мові дитини має з’явитися чимало узагальнюючих слів, а також підрядні речення. Формується словесно-логічне мислення замість наочно-схематичного. Найпростіший приклад: майбутній першокласник може вже про щось розмірковувати, щось порівнювати, узагальнювати, не маючи цих об’єктів у полі зору.

5. Самообслуговування.

Якщо дитина не навчена самостійно їсти чи одягатися, у школі ці проблеми створюватимуть додатковий стрес. До того ж прагнення до самостійності, автономії свідчить про те, що малюк налаштований дещо відокремитися від батьків. Він принаймні не почуватиметься без них у класі безпорадним та не проситиметься додому.
Отже, без базових навичок самообслуговування краще почекати зі школою. Але не треба цей пункт перебільшувати. Якщо дитина не може самостійно зав’язати шнурки — це не привід залишатися вдома на рік, досить буде купляти взуття на липучках, які вона вміє застібати. Якщо проблема з ґудзиками — хай куртка буде на блискавці.

6. Комунікаційні навички.

Якщо дитина не вміє знайомитися, гратися і вливатися в нові колективи, варто ще до школи навчити її цього. Майбутній першокласник має вміти просити про допомогу і пояснювати свої потреби. Також важливе вміння слухати і не перебивати. Наприклад, якщо дитина здатна мінімум 20 хвилин захоплено дивитися та слухати виставу, розповідь, виступ, вона готова до сприйняття інформації на уроках. Якщо ж ні, то вона просто знудиться в школі.

7. Криза.

Як не дивно, її початок — це позитивна ознака. Раніше цю кризу називали «семи років», але нині вона настає і в шість. Криза розвивається не через те, що дитина йде до школи і набуває нового статусу, як часто неправильно трактують, а, навпаки, ще до школи свідчить про готовність навчатися, бо є бажанням нового статусу. Може йти фоном негативізм, упертість, але це лише побічні ефекти того, що дитину більше не влаштовує статус малюка. Вона хоче займати те саме місце, що й дорослі, знати про світ так само багато, стати фізично досконалою. Недарма в минулі віки в цей час до дитини починали ставитися як до дорослої людини, яка ще мало що вміє, але має ті самі права та обов’язки, — стає отроком.

Чому «зріла» дитина може бути не готова до школи

Окрема проблема: частина дітей з достатнім рівнем шкільної готовності не хоче вчитися і робитиме це на низькому рівні. Чому? Причина — негативна мотивація до навчання в школі (її фіксують у кожної 20-тої дитини зі шкільною готовністю). Наприклад, не хочеться розлучатися з батьками чи бабусею, якщо не відвідувала дитсадок, боїться невідомого. Або ж батьки чи старші брати та сестри казали, що школа — то нудно, важко, часто сварять та соромлять. Тож треба подбати ще й про психологічну готовність, мотивувати до навчання. Неправильна мотивація: бо це треба батькам, бо вчитися — «це як робота», щоб не працювати (так сприймають діти фразу «а то станеш двірником»), бо вже виріс.
Найкраща мотивація першокласника: у школі цікаво, а те, що вивчаєш там, — корисно. Розкажіть, приміром, як вивчали на географії країни, які потім побачили під час туристичних подорожей, як навчилися розмовляти іноземної мовою і це допомогло спілкуватися, як опанували цікаві спортивні ігри тощо. Читати далі
Рекомедую статтю на сайті Освіторія. Дуже корисна інформація! 
" Від 15 до 40% школярів зараз мають труднощі в навчанні, і цей показник зростає в геометричній прогресії. Досить часто так буває через те, що в дитини систематично щось не виходить. Це формує «комплекс невдахи»: знижує самооцінку, робить її байдужою або негативно налаштованою до навчання......
....У 4 роки в дитини на 80% запускаються зона дій і зона емоцій. Інтелектуальна зона починає стартувати лише у 7 років, а її повний запуск відбувається у 30 років.....
......Багато хто думає, що чим більше сірої речовини в мозку, тим продуктивніша його робота. Це не так. Найбільшу роль у процесі мислення відіграє мієлін — ліпідно-протеїнова оболонка мозку. Чим більше мієліну в мозку дитини, тим кращі в неї успіхи в навчанні. Мієлінізація мозку запускається в русі. Дитина побігала, пострибала, потренувала відчуття рівноваги — мієлін «крапнув». .... "

...Щоб переглянути всю цю корисну статтю перейдіть за посиланням






Підготорчі курси майбутніх першокласників

Березень 2018












 Дітям подобається робити подарунки!






01,03,18
Закликаємо весну!
Вчимося працювати в групах. 

















































Січень 2018


 Утворюємо склади за зразком.










  Хоч говорять, що робота в парах нелегка, та наші діти навчилися співпрацювати!
вони вчилися ДОМОВЛЯТИСЯ, ПОСТУПАТИСЯ, ВМОВЛЯТИ НАПАРНИКА, бо необхідно було вдвох обрати колір рукавичок, визначитись з візерунком та створити однаковий орнамент для пари. 










 Маємо чудовий результат!

 









2017 рік.


 Інсценуємо казку





 Вчимо мирилочку










Коли ми готуємось  віддати дитину до школи, ми хочемо, аби похід до першого класу не став для неї невідоміс­тю, яка згодом відбере бажання навчатися. Новий колектив, перший вчитель, шкільна парта та дзвоник для непідготовлених дітей здаються чимось незрозумілим та нерідко жахаючим. У шестирічному віці ще важко усвідомити, що тепер для них відкрився зовсім інший світ, з новими правилами та вимогами.































Немає коментарів:

Дописати коментар