ЧИТАЄМО ВЛІТКУ

ЧИТАЄМО ВЛІТКУ

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Стефа і її Чакалка

Автор: Андрусяк І.

Ким вас лякають батьки, коли ви їх не слухаєтеся чи, скажімо, хочете ще побалуватись – а вже давно час вкладатися в ліжечко? Бабаєм? Бабою Ягою? Страшним Дідом? А ось на Слобожанщині такий персонаж – Чакалка!…

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

У шкільній педагогіці існує поняття формувального та підсумкового оцінювання, причому формувальне оцінювання дає змогу оцінити й скоригувати процес навчання, а підсумкове (традиційне оцінювання) показує результат навчання.

12Fullsize 20Україна на глобусі 15Україна на карті світу

Поради психолога

Коронавірус та що про нього треба знати

19 березня Ліна Костенко відзначає свій 90-ий день народження.

19 березня Ліна Костенко відзначає свій 90-ий день народження. Цьогоріч президенти та митці України знялися у привітальному відеоролику,  а український видавець та книжковий дизайнер Ілля Стронґовський створив малюнок «Ліна Василівна проти коронавірусу». Твори геніальної українки давно завоювали любов читачів і продовжують надихати: зібрали 10 дивовижних пісень на вірші Ліни Василівни.
Колишні президенти України Леонід Кравчук та Віктор Ющенко, державні діячі, політики, митці, актори та науковці знялися у відеоролику-присвяті до 90-річчя української поетеси-шістдесятниці. Герої відео читають один з найвідоміших віршів Ліни Костенко «Пісенька з варіаціями».



Продовження ТУТ

День рідної мови

Сьогодні, 21 лютого, Україна і світ відзначають День рідної мови. Це свято для кожної країни має особливе значення та покликане сприяти підтримці мови як виразника культурної приналежності кожної людини. Про історію та традиції "мовного" свята читайте нижче.

 Міжнародний день рідної мови: історія свята

Це свято відзначають щорічно, починаючи від 2000 року. Воно було започатковане Генеральною конференцією ЮНЕСКО на 30-й її сесії в Парижі восени 1999 року.  День рідної мови 2020 Дату для відзначення Дня рідної мови обрали не випадково. У 1952 році у Пакистані було проголошено єдину державну мову - урду, що негативно сприйняло місцеве населення. Це й не дивно, бо спілкувалися урду близько 3% жителів країни, решта використовували переважно бенгальську мову. Таке рішення влади спричинило протести. У місті Дакка сталися сутички між мітингувальниками та поліцією, внаслідок яких силовики вбили кількох молодих людей. Східний Пакистан, який у 1971 році проголосив незалежність і став називатися Бангладеш, 21 лютого відзначає як День мучеників. Саме за пропозицією Бангладеш ЮНЕСКО вирішило святкувати 21 лютого День рідної мови.

День рідної мови в нашій школі. Підсумок  челенджу серед другокласників

Під час карантину наші учні долучились до челенджу, який сміливо та рішуче розпочала Ріна: треба було почитати вголос уривок з будь якої книги та записати це на відео, викласти його в чаті у вайбері та назвати наступного читця, тим самим "передати естафету" . У челенджі прийняло участь 30 учнів нашого класу!!! Діти готувались до запису, по декілька разів читали перед тим, ніхто не соромився і тим самим пропагував ЧИТАННЯ ВГОЛОС УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ! Пишаюсь своїми учнями!

А 21 лютого другі класи гуртом підвели підсумок та відзначили учасників пам'ятними медальками!

Не можу не відмітити належну поведінку наших учнів під час урочистої лінійки)))

Тиждень Масниці

Цього тижня учні та батьки 2- В класу активно проводжали зиму та зустрічали весну.

Українське свято Колодій (Масниця) припадає на останній тиждень перед Великим постом. 
У 2020 році Колодій триває з 24 лютого по 1 березня, якраз на межі зими та весни. Інші, менш поширені його назви: Сиропуст, Пущення, Масниця.

Наш клас розпочав цей тиждень з ознайомлення із традиціями святкування саме української Масниці.

В понеділок разом з учнями склали план заходів на тиждень, розпочали створювати опудало зими Марену.



Також розвивали критичне мислення, коли обговорювали сюжет мультфільму " Ишь ты, масленица!"

 У вівторок виготовляли " Кишеньки для секретних подарунків".
Так як в останній тиждень перед Великим постом традиційно всі намагаються помиритись, не робити образ, а , навпаки, побільше робити добрих справ, діти також долучились до такого заходу. А саме: згодились обрати собі одного з однокласників, щоб в його кишеньку непомітно класти який невеличкий подарунок. Це могла б бути записка з побажанням, чи приємна дрібничка. Вчитель же пояснила, як не обминути увагою когось з дітей  та прослідкувала за цим. Така акція тривала протягом тижня. В перший день посту діти могли переглянути свої подарунки. Але зізнаватись в тому, хто кому робив приємне поки що не можна. Учні випробують себе у своїх можливостях тримати секрети. У великодній тиждень побачимо, хто як із цим впорався.

В середу день розпочався із спортивних змагань. Допомагали нам мами Вікторія Леонідівна Владикіна та Ольга Анатоліївна Максютенко

 Спершу ми уявили , що відправляємось на північних оленях в замок до Сніжної королеви

 Потім уявляли, що катаємось в її королівстві на санках та санях по двоє та по троє. 

 Також вправно скакали.

Пізніше ліпили сніжки ( з паперу) та влучали в кошики.

Повертались від Сніжної королеви також цікавим способом ( дивіться відео)

Після змагань на нас в класі чекали смачні млинці!

 А на перерві ми вирішили також пограти в "сніжки"

І знову смачнющі налисники!

В четвер та в п'ятницю доробляли опудало зими.

 Нашу Мареночку, опудало зими,  допомагали зробити матусі, а діти прикрашали її одяг орнаментом, робили намисто.

І знову млинці!!!

 Разгуляй! 

В п'ятницю , хоч ще не попрощалися з зимою, а вже почали закликати весну, стрічати її з квітами!

Майстер-клас з ліплення вареників

Історична довідка

Вареники — головна страва Колодія. Зазвичай їх готували з сиром і обов’язково щедро змащували вершковим маслом. Звичай приготування вареників існував ще за часів Трипільської культури, задовго нав’язаних у радянські часи млинців.

Вареники символізували молодий місяць, який у свою чергу був символом жіночої енергії.

Окрім вареників готували інші страви на основі молочних продуктів: сирники, сирні баби, локшину та галушки також варили на молоці. А з молока робили ряжанку, колотуху, розтирачку, кисіль. Всі каші також готувались у цей тиждень виключно на молоці.

Ми з матусями вирішили відновлювати національні традиції, тому вчили дітей ліпити вареники, от тільки не справжні, а казкові - з солоного тіста. Для начинки зліпили з пластиліну горошини доброти, сердечка любові, чесності, толерантності, терпимості.

Матусі показували різні способи створення вареників.

Прощання з зимою

Зліпивши вареники ми вийшли  всі разом, з батьками, учнями та з сусіднім класом, на подвір'я прощатися із зимою. 

Зранку лив сильний дощ, холодний вітер нахиляв дерева та жахав нас такою погодою. Та коли ми зібралися виносити нашу Марену на прощання, погода заспокоїлась та надала нам можливість для проведення традиційних ритуалів.

Тож всі учні утворили коло та прокричали " Зиму проводжаємо, весну зустрічаємо!"

А потім згадували веснянки, під танок виконали пісню " Масляна!"

Шкода було палити таку красиву Марену, але разом з опудалом ми спалювали і зимову негоду та всі минулорічні негаразди.

Як же ми зраділи, коли після ритуалу прощання з зимою засвітило яскраве сонце!

Ще більшою радістю стала наступна несподіванка: поки ми були на подвір'ї наші казкові вареники перетворилися на справжні та смачні-смачні!!!

Тож смакували ми їх зі сметаною, запивали  чаєм, ласували налисниками із згущеним молоком, шоколадом!

Сподіваюсь що такий тиждень не лише запам'ятається дітям змаганнями, смаколиками та розвагами,   а й сприятиме популяризації саме українських традицій святкування Масниці.