ІСТОРИЧНА ДОВІДКА За тисячолітнє існування кирилиці в український алфавіт уведено лише кілька додаткових літер — й, ї, ґ, є. Сучасна українська кирилиця проти первісної кириличної системи змінила звукову вартість літер г (укр. [h], а не [g]), є (укр. [je], а не [e]), и (укр. звук високо-середнього підняття, а не [j]), щ (укр. [шч], а не [шт]), ь (знак м'якшення, а не короткий голосний переднього ряду). Буква ї , хоч і відома з літописних пам'яток давніх часів як позначення звука [ї], у сучасному алфавітному значенні вживається з кінця XIX ст. Літери ю, я графічно видозмінені букви (юс малий) і (юс великий), тому їх не вважають новими.
У зв'язку з тим, що в кириличній азбуці було вісім грецьких літер, які не відповідали звуковому складові української мови, їх вилучено з алфавіту. Це літери — омега, ксі , псі, фіта, іжиця. Літери з (земя) і S(зело) передавали один звук, тому залишилася тільки одна літера. Зайвими в українській графіці виявилися літери (єр (йор)) і (єри (йори)). Пізніше замість довгих назв літер були прийняті сучасні — короткі: «а», «бе», «ве» тощо .
Сучасний український алфавіт складається з 33 букв, кожна з яких має своє місце, свою форму (буває великою і малою, писаною і друкованою) та назву.
Немає коментарів:
Дописати коментар