Витяг з додатоку
до наказу МОН України
від
19.08.2016 №1009
Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних
досягнень учнів початкової школи
Оцінювання навчальних досягнень учнів
здійснюється за 12-бальною
шкалою:
з предметів інваріантної складової освітніх
галузей: «Мови і літератури (мовний і
літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».
Виявлення рівня навчальних досягнень учнів
відбувається в процесі контролю.
Основними функціями
контролю навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностувальна,
коригувальна, прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна.
Об’єктами контролю у процесі навчання у початковій школі є складники
предметних компетентностей: знання про предмети і явища навколишнього світу,
взаємозв’язки і відношення між ними; вміння та
навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні
ставлення.
Облік результатів контролю ведеться учителем/учителькою у Класному
журналі і табелях навчальних досягнень.
судження, ставлення,
оцінки.
Оцінювання
– процес
встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом
предмета відповідно до вимог чинних навчальних програм. Його результатом
є педагогічна оцінка, яка відображається в оцінювальних судженнях і висновках
учителя/учительки вербально, або в балах. Виставлення балів обов’язково
супроводжується оцінювальними судженнями. Оцінювання у початковій школі
ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не ступеня його
невдач.
Об’єктивність і
точність оцінок забезпечуються такими критеріями:
якість знань
(міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість);
сформованість
ключових і предметних компетентностей, способів навчальної діяльності (виконання
за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);
досвід елементарної
творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні);
досвід емоційно-ціннісного
ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.
У початковій школі
застосовують поточний і підсумковий види
контролю, які здійснюють шляхом поточної перевірки та поточного оцінювання й
відповідно шляхом підсумкової перевірки та підсумкового оцінювання.
Поточне оцінювання здійснюється за результатами поточної перевірки – усного опитування учнів
на уроці, виконання письмових робіт (класної роботи, зокрема самостійної,
практичної роботи тощо). Воно передбачає вербальну оцінку або оцінку в балах на основі Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.
Поточна
оцінка за письмову роботу чи усне опитування виставляється у разі достатнього
для співвіднесення з критеріями оцінювання обсягу виконаних учнем/ученицею
завдань. Фрагментарні усні відповіді учнів на уроці в балах не оцінюються.
Під час оцінювання
навчальних досягнень учнів, презентованих в усній формі, до уваги беруться: якість знань та умінь –
правильність, повнота, глибина, дієвість, гнучкість, конкретність і узагальненість,
системність, усвідомленість, міцність; культура мовлення – послідовність
викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у формулюванні
висновків.
Під час
оцінювання практичної роботи враховують
самостійність, дотримання алгоритму, правильність, повноту, усвідомленість.
При
оцінюванні письмових робіт враховують
правильність і обсяг виконаної роботи.
Перевірка графічних навичок у 2-4 класах здійснюється з урахуванням форми, розміру,
нахилу, поєднання літер; культури оформлення письмової роботи. Окрема оцінка за
графічні навички не ставиться.
Охайність
зошита та культура оформлення письмових (поточних та контрольних) робіт (дата,
назва та вид роботи, розміщення завдань на сторінці) і наявність роботи над
помилками враховується під час оцінювання кожної роботи. Окремо оцінка за ведення зошитів не ставиться,
відповідно у журналі не фіксується.
......Про "техніку читання"....
......Про "техніку читання"....
Об’єктами поточної
перевірки навчальних досягнень учнів з
літературного читання є
складники читацької
компетентності:
навички читання (правильність, спосіб, виразність, темп, розуміння
прочитаного) вголос і мовчки;
досвід читацької діяльності учнів (обізнаність з колом дитячого читання,
практичне засвоєння літературознавчих понять, уміння працювати з літературним твором, дитячою книжкою,
довідковою літературою);
уміння читати напам’ять віршовані твори, твори малих жанрів (2-4 кл.),
прозові твори (3-4 кл.);
складники комунікативної
компетентності:
досвід мовленнєвої діяльності: аудіативні уміння; уміння переказувати зміст
прочитаного твору, уміння складати усне висловлювання за змістом прочитаного,
прослуханого (2-4 класи).
Поточна перевірка навички читання здійснюється в усній
формі з урахуванням усіх показників (правильність, спосіб, розуміння,
виразність, темп). Окремо темп читання із застосуванням кількісних показників
учителем не перевіряється.
